Про це заявив міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін у своїх соцмережах.
“Ми маємо кілька проєктів в роботі, по яких активізували роботу. За останній місяць по двох проектах пройшли перші льотні випробування. Обоє успішні. До готовності ще далеко, але ми робимо все для прискорення роботи“, – написав Камишін.
Під “активізацією роботи” Камишін, імовірно, має на увазі продовження розвитку ще довоєнних розробок.
Заява про проведення перших льотних випробувань дає зрозуміти, що обидва проєкти вже пройшли початкову стадію проєктування та перебувають на етапі перших прототипів.
Міністр не озвучив деталей та назв перспективних зразків озброєння, проте на прикріпленій до повідомлення ілюстрації зображено зенітну ракету середньої дальності “Корал”. Невідомо, її обирали спеціально чи випадково.
Дослідну конструкторську роботу для розробки комплексу веде з 2016 року державне конструкторське бюро “Луч” – за рішенням тогочасного міністра оборони України Степана Полторака.
Із публічних заяв виробника відомо, що проєктна дальність ураження цілей зенітною ракетою сягатиме 30-40 кілометрів, а її максимальна висота становитиме 10 кілометрів. Останній параметр дещо дивний, адже усі зенітні ракети з аналогічною дальністю мають “стелю” приблизно 20 кілометрів. Імовірно, занижений параметр був озвучений з розрахунку мінімальних висотних характеристик, які планують досягти.
Керівник ДККБ “Луч” неодноразово наголошував, що великий відсоток вузлів та агрегатів нової ракети вже готовий, адже їхні технології були відпрацьовані на попередніх проєктах. Йдеться про твердопаливний двигун, систему самонаведення, управління імпульсними двигунами корекції, інерційну систему.
Для ракети розроблялось дві змінні голови самонаведення: активна радіолокаційна та теплова.
Серед низки проєктів ЗРК, що перебували на етапі розробки, своєю готовністю вирізняється зенітний ракетний комплекс малої дальності з ракетою РК-10, яку також розробляє ДККБ “Луч”.
У грудні 2021 року, за два місяці до російського вторгнення, виробник опублікував відео вогневих випробувань комплексу.
Засіб наведення та керування ракетою залишився традиційним для виробів КБ «Луч» – по лазерному променю з супроводженням цілі в автоматичному режимі. Очікується, що новий комплекс зможе боротись із повітряними цілями у прямій зоні видимості на відстані до 10 км та висоті до 5 км.
Схема виробництва ракет РК-10 сильно перетинається із вже налагодженим виробництвом керованих ракет РК-2 до протитанкового ракетного комплексу “Стугна-П”. Це дозволило б одразу запустити серійне виробництво на вже готових потужностях.
Також є імовірність модернізації радянських ЗРК, таких як “Куб” та “Бук”, для використання американських зенітних ракет AIM-7 Sparrow. Про передачу цих ракет стало відомо наприкінці травня цього року.
Інтеграція західних ракет на платформу радянських комплексів є вимушеним рішенням в умовах зростання дефіциту боєкомплекту, котрий безупинно витрачається для збиття російських крилатих ракет та дронів. Натомість AIM-7 є незатребуваними у великих кількостях на складах союзників.
Ракета AIM-7 здатна збивати цілі на максимальній дальності 19 км і на висоті до 15 км.
