Публікуємо ключові тези з інтерв’ю виконуючого обов’язки генерального директора ДК "Укроборонпром" Ігоря Фоменка. Повний текст розмови із журналістом видання "Оборонно-промисловий Кур’єр" Валентином Бадраком розміщено за посиланням.

Орієнтири розвитку

На сьогодні ДК "Укроборонпром" визначив три ключові завдання, які сформовані у контексті трансформації оборонної промисловості. Перше та беззаперечне: максимальне забезпечення сил безпеки і оборони держави озброєнням та військовою технікою: у визначені терміни, із відповідною якістю та в межах бюджету. Друге завдання – це реалізація запланованих заходів щодо трансформації самого Державного концерну "Укроборонпром". Важливо, щоб державний сектор ОПК став більш гнучким та здатним до сучасних форм взаємодії зі світовими оборонно-промисловими брендами. Сьогодні без трансформації ми практично не можемо утворити спільні підприємства з іноземними партнерами – законодавство забороняє це робити в разі, якщо українська сторона матиме менше 50%. Для нас трансформація Концерну – це вирішення конкретних проблемних питань підприємств, які гальмують їх розвиток та осучаснення. Нарешті, третє завдання – це створити у процесі трансформації Концерну привабливий імідж для підприємств як роботодавців, які здатні попіклуватися про соціальний захист своїх працівників.

 Трансформація Концерну

У нас немає жодних розбіжностей з керівництвом профільного міністерства щодо бачення цільової моделі реформи. Разом з тим, ніхто не просунувся так глибоко та детально у напрямку професійного обґрунтування суті трансформації Укроборонпрому, як це зробила група фахівців під керівництвом Романа Бондаря протягом останнього року.

Після остаточного визначення цільової моделі трансформації Концерну вона буде винесена на затвердження Наглядовою радою Укроборонпрому, далі – Мінстратегпромом, далі – РНБОУ й, нарешті, на затвердження Указом Президента.

Для нас головне, щоб у процесі  реформи оборонної промисловості підприємства Укроборонпрому не втратили ключові компетенції та унікальні технологічні можливості із виробництва озброєння та військової техніки, а також документацію та кадри, які володіють важливими знаннями.

 Спецекспортери

Насправді для нас, керівництва Укроборонпрому, головне – це зберегти вибудовану впродовж десятків років систему збуту спеціальної продукції на світовому ринку озброєнь, зберегти репутацію та довірливі відносини на ринках окремих країн. Тому кому будуть підпорядковані спецекспортери – другорядне. Вкрай важливо, щоб налагоджена система продовжувала працювати.

Щодо можливостей галузевих холдингів самостійно реалізовувати свою продукцію, передусім варто оцінити ризики таких кроків, а вже потім випускати їх на ринок. Але, врешті-решт, керівники галузевих холдингів самі вирішуватимуть: чи торгувати їм на світовому ринку озброєнь самостійно, чи зі спецекспортером.

 Галузеві холдинги

В моделі віце-прем’єра ми бачимо чітку систему, в яку намагатимемося вписати те, що стосується перетворень в Укроборонпромі. Ми будемо готуватися до виділення із Укроборонпрому авіаційних підприємств – для формування Мінстратегпромом холдингу "Аерокосмічні системи України". Створення оборонного кластеру "Оборонні системи України" теж проходитиме у декілька фаз. Думаю, для повного досягнення презентованої Мінстратегпромом цільової моделі перетворень знадобиться декілька років.

При цьому роль корпоративного керуючого центра буде змінюватися в залежності від того, у якій точці трансформації знаходитиметься оборонна промисловість.

Під час реалізації першої фази – корпоратизації – "Оборонні системи України" відповідатимуть за юридичну трансформацію та перетворення компаній, їх інтеграцію у самостійні науково-виробничі об’єднання. На наступному етапі "Оборонні системи України" стануть центром методології: близько 60 підприємств будуть залучені у ці трансформаційні процеси, які на сьогодні мають різні підходи до організації в т.ч. виробництва. У підсумку ми маємо скласти єдину уніфіковану систему. З часом роль керуючого центру буде знижуватися, повноваження передаватимуться галузевим холдингам.

Наразі ми розробили модель корпоративного управління, яку має затвердити Наглядова рада Концерну. Політика власності тут є ключовим елементом.

Нині ми активно відпрацьовуємо дієву модель холдингів – на прикладі фактично створеного холдингу "Радарні системи". Щоправда, в ньому є очевидний лідер – НВК "Іскра" із 2500 осіб персоналу. Приблизно така ж ситуація у галузі створення високоточної зброї – там очевидне лідерство за ДержККБ "Луч". Та й морських систем, де найбільш потужні позиції посідає "Зоря-Машпроєкт". А от у бронетанковій та авіаремонтній галузях лідерство неочевидне.

Однак, крім суто організаційних речей та утворення Ради директорів й Ради конструкторів новоутвореного холдингу, нам вдалося визначити компетенції – з тим, щоб у окремих сегментах замість колишньої конкуренції була співпраця зацікавлених партнерів. А в цілому модель дозволяє суттєво поліпшити питання координації робіт підприємств.

Державне оборонне замовлення та взаємодія із Міністерством оборони України

 Хотілося б поліпшити взаємодію з Міноборони та Генштабом ЗСУ у частині подолання бюрократичних перешкод. На жаль, завершується жовтень, а ми досі не маємо змін до держоборонзамовлення. Це нас надзвичайно турбує, адже тут є проблема й щодо отримання держгарантій. З листопада певна кількість підприємств може опинитися під загрозою виживання.

Ми би також хотіли брати участь у підготовці ДОЗу, оскільки є багато нюансів організації виробництв, які військове відомство може не взяти до уваги. Ситуація із замовленням для ЗСУ ракетних комплексів РК-360 МЦ "Нептун" є показовою. На даний час контракту немає, хоча ми чули бажання замовити один дивізіон "Нептунів", а сам ракетний комплекс прийнятий на озброєння. Є й інший блок питань – розробки й створення нової військової техніки, відкриття НДДКР. Без чітких позицій Генштабу та Міноборони, без наміру замовити таку техніку, без інвестицій військового відомства ми не можемо реалізовувати такі роботи.

Експорт зброї

Дві третини виробництва Укроборонпрому – це ніщо інше як експорт. Спецекспортери та підприємства, які мають право самостійної торгівлі, за здійснений експорт оборонної продукції та надані послуги спецпризначення вже отримали у 2020 році 313,5 млн дол. Водночас портфель замовлень Концерну складає майже 400 млн дол. Тож, є усі підстави говорити, що у поточному році ми досягнемо запланованих показників по експорту.

Імпортозаміщення

У поточному році зроблено чимало: імпортозаміщення та удосконалення ракет "повітря-повітря" Р-27, завершено повне імпортозаміщення високоточного артилерійського боєприпасу, який ми знали під назвою "Квітник". Тепер цілком український – без російських комплектуючих –  "Барвінок" готується до прийняття на озброєння, як і високоточне РСЗВ "Вільха-М". Ми нарешті прийняли на озброєння БМ "Дозор". Працюємо над  імпортозаміщенням та вдосконаленням танку "Оплот". Завод імені Малишева започаткував виробництво гусениць.