З того часу, коли Україні вдалося укласти великий танковий контракт на поставку 320 Т-80УД, Пакистан став традиційним одним із найвагоміших партнерів у галузі військово-технічного співробітництва (ВТС). Серед іншого, завдяки пакистанському контракту, з’явилася на світ і сама держкомпанія "Укрспецекспорт" — задля упорядкування збройного бізнесу від імені держави. Відтоді, з 1996 року, українсько-пакистанське ВТС налічує цілу низку реалізованих проектів, включаючи створення бази капітального ремонту для танків, створення нового пакистанського танку Al Khalid, та, навіть, ремонт і обслуговування техніки для Військово-повітряних сил Пакистану.
У минулому місяці українська делегація черговий раз відвідала Пакистан з метою представлення нових вітчизняних озброєнь та поліпшення рівню ВТС. На прохання редакції інформаційного агентства "Оборонно-промисловий кур’єр" на питання щодо українсько-пакистанського ВТС відповів генеральний директор державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" Вадим Ноздря.
Вадиме Ігоровичу, яке місце ви відвели б Пакистану у сучасному військово-технічного співробітництві України з іноземними державами?
Безумовно, ми не розподіляємо країни-партнери на головні та другорядні. "Укрспецекспорт" від імені України має співробітництво із декількома десятками країн світу, і усі вони, незалежно від обсягів ВТС, є важливими партнерами для нас і для України. Оскільки експорт зброї не є просто бізнесом, це – інструмент зовнішньої політики держави. З іншого боку, цілком природньо, що одні країни закуповують більше озброєнь, інші – менше. При цьому ключовий регіон, де працює "Укрспецекспорт" — це Азія. Що ж до Пакистану, він серед країн, які стабільно купують досить багато українських озброєнь, комплектуючих до військової техніки та послуг військового призначення. Загалом Пакистан разом із Китаєм та Туреччиною можна віднести до групи країн, де відбувається стабільне зростання імпорту української оборонної продукції. Як країна, що зробила ставку на українську бронетехніку, Пакистан закуповує у нас запасні частини для ремонту танків Т-80УД і моторно-трансмісійні установки для танків "Аль-Халід".
Що можна сказати про роботу у Пакистані минулого місяця, чи намітилися якісь нові проєкти?
Напевно, важливо буде зазначити, що, незважаючи на коронавірус і обмеження щодо відвідання іноземних країн, ми вже двічі відвідували Пакистан за цей період. Під час останнього вояжу майже два тижні були в країні, мали насичену програму. Були випробування ПТРК "Скіф", стрільби – ми себе показали, на мій погляд, чудово. Маємо перспективи щодо цієї високоточної зброї. Відвідали об’єкти з поставленою раніше бронетехнікою.
І дійсно відкрили нову сторінку у ВТС із Пакистаном. Йдеться про співпрацю із Військово-Повітряними Силами цієї держави, і ми маємо небезпідставні сподівання щодо розширення нашого співробітництва. Наразі укладено контракт на ремонт літаків-заправників Іл-78. Всього їх чотири повітряні машини, і ми фактично вже приступили до виконання цього контракту Співвиконавцем у цьому проєкті виступає державне Миколаївське авіаремонтне підприємство.
Це літаки російського виробництва. Наскільки важко було вирвати у росіян таке замовлення?
Справді – не легко. Наприклад, такі самі тендери були нещодавно і в Індії, і український спецекспортер із цим самим ремонтним підприємством програв. Слід прийняти до уваги, що це традиційна царина російських постачальників або фірм, які асоціюються із РФ. То ж, ми були вимушені звузити наші прибутки, для нас головним було політичне питання – вибороти контракт та також завантажити роботою завод "Укроборонпрому". Ми добре там попрацювали, зокрема і у площині своєчасного отримання важливої інформації. Завдяки цьому ми прийняли непросте, але гнучке рішення – визначити саме таку вартість робіт, яка дозволила нам випередити конкурентів. Але виконання такого контракту відкриває нові можливості на майбутнє. Якщо чесно, ніхто не очікував нашої перемоги. Загалом же, на мій погляд, це непоганий приклад роботи, коли ми на традиційних ринках відкриваємо нові види продукції чи послуг. Наразі очікуємо на високу делегацію Пакистану до України. Гадаю, деякі наочні демонстрації збільшать наші можливості щодо укладання нових угод.
Але ж Пакистан все ж традиційний ринок…
Так, це наш базовий ринок починаючи з кінця 90-х років, коли в Пакистані встановився режим правління генерала Первеза Мушаррафа. Але сьогодні Пакистан суттєво відрізняється від часів правління військового режиму, значення армії та забезпечення військових потреб безумовно лишаються одним з ключових пріоритетів, проте процедури тендерів та публічних закупівель не завжди грають на користь просуванню української продукції, при цьому рівень конкуренції стабільно зростає.
За період липень – вересень ми провели два раунди надскладних і дуже відповідальних випробувань високоточних засобів ураження в умовах військового полігону в самий спекотний період. В купі з карантинними обмеженнями, це створило неабиякі складності для української сторони, проте пакистанська сторона високо оцінює як результати випробувань українських високоточних зразків озброєння, так і сам факт того, що саме українська делегація в цей складний період доклала максимальних зусиль та забезпечила проведення повного циклу випробувань. Без перебільшення можна казати, що українській ПТРК "Скіф" сьогодні займає перше місце в рейтингу протитанкових систем, які розглядає вибаглива армія Пакистану.
Не дуже приємне питання. Нині у ЗМІ з’являються статті, де йдеться про втрати України на ринку Пакистану…
Напевно ви маєте на увазі публікацію на порталі "Цензор.НЕТ", бо то була єдина оригінальна публікація, решта матеріалів – лише її клонування у інформаційній мережі. "Цензор.НЕТ" подав дуже викривлену інформацію, тому що не було враховано низку факторів та обставин, які, очевидно, не були відомі редакції. При цьому, при підготовці цього "матеріалу", автор вирішив не звертатися до нас за роз’ясненнями, отже так було зроблено свідомо. Що також здивувало, роботу "Укрспецекспорту" із протидії конкурентам на цьому ринку редакція висвітлила у негативному ключі, чим підіграла словацькій компанії у справі дискредитації українського державного спецекспортеру. При тому, що, на відміну від "Укрспецекспорту" компанія-конкурент "Versor S.A." пропонує не нову продукцію, а радянські залишки із складів країн Східної Європи, відповідно, значно дешевші, хоч і неякісні та застарілі. Не говорячи вже про те, що власник цієї компанії Ашот Мукусев разом із згаданою компанією відомий спецслужбам України і країн ЄС через сталі зв’язки із Росією та її спецслужбами. В Україні вони є фігурантами низки кримінальних проваджень, що розслідують НАБУ та ДБР – щодо нанесення значних матеріальних збитків та зриву державного оборонного замовлення.
Але повернемося до суті питання. По-перше, втрати дійсно є. Але це не втрати нинішні, як інколи подається. Це втрати останніх 8 – 10 років. Наприклад, у 2017 році Україна програла танковий тендер. Була й проблема негнучкості – коли одна й та ж сама продукція стає все більш дорожчою, і це супроводжувалося нестабільною якістю. Але, якщо взяти роботу нашої команди, то ми як раз і робимо акцент на поверненні позицій України на цьому ринку. І у нас сьогодні є усі підстави казати, що ми обрали вірну стратегію, і це відбудеться.
Наскільки підприємства ОПК сьогодні готові співпрацювати із вами як із спецекспортером, і в тому числі, на пакистанському ринку?
Хоча сьогодні країна йде шляхом лібералізації правил та багато підприємств отримують дозвіл на торгівлю власною продукцією, навіть ті підприємства, що вже можуть самостійно працювати, звертаються до нас. Напрацьована система маркетингу, зв’язки в окремих країнах, чітке знання кон’юнктури ринки – часто такі речі стають визначальними при укладанні контрактів. А інколи ми відіграємо виключну роль для окремих підприємств – наприклад, якщо взяти Завод імені Малишева, то його реалізація техніки на 80% є роботою з "Укрспецекспортом". Та й комісійні не захмарні – загалом менше 10%. Ми визначаємо їх гнучко, залежно від того, наскільки вдалою і вигідною є ціна зовнішньоекономічної угоди, яку ми укладаємо в інтересах українських виробників.
