Зокрема, йдеться про проекти "Вільха" та "Нептун", до створення яких залучено десятки підприємств оборонно-промислового комплексу. Це і нова розробка від "Миколаївського бронетанкового заводу" – бойова розвідувальна машина "Мангуст", яка була презентована на міжнародних безпекових форумах.

Новинка від ДП "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" – мобільний радіолокаційний комплекс охорони периметру "Харза", що призначений для захисту стратегічних об‘єктів від нападу диверсійних груп та безпілотників.

Водночас серед всіх розробок найбільш значними є новітня крилата ракета "Нептун", оновлений високоточний 152-мм снаряд "Квітник", РСЗВ "Берест", оптико-прицільна станція ОПСН-І та контрбатарейний радар 1Л220УК. Саме про ці розробки, створені з використанням високоточного обладнання та сучасних цифрових технологій детальніше далі.

"Нептун" на сторожі морського узбережжя

Стратегічно важлива для обороноздатності України розробка ДККБ "Луч" – новітня крилата ракета "Нептун". Під час випробувань вона знищила надводну ціль на відстані 280 км. Таким чином було доведено високу ефективність систем управління та розпізнавання цілей бортовим комплексом крилатої ракети.

Випробування нової зброї пройшли у рамках заходів з прийняття на озброєння та запуску серійного виробництва крилатої ракети.

"Українська ракета від "ДККБ "Луч" розроблена у рамках стратегічно важливого для обороноздатності країни проекту "Ракетний щит". У разі прийняття на озброєння ЗСУ крилатої ракети, Державний концерн "Укроборонпром" розпочне її серійне виробництво", – прокоментував випробування ракети Президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook.

У перспективі крилата ракета "Нептун" має стати основою нового протикорабельного комплексу, який повинен мати високу мобільність та маневреність. Це дозволить підвищити рівень та можливості зі збереження територіальної цілісності і морського узбережжя в недоторканості.

Високоточний "Квітник"

У 2018 році ДП "НВК "Прогрес" завершило модернізацію високоточного 152-мм снаряду "Квітник" та провело повне імпортозаміщення компонентів російського виробництва, яких було понад 40%.

"Квітник" – високоточний 152-мм снаряд, який на відстані до 20 км влучає у ціль з похибкою у лічені сантиметри. Фактично, цей снаряд може поцілити у лист формату А4 першим пострілом. Така влучність досягається завдяки  лазерному наведенню, яке може здійснюватись з безпілотника або наземним корегувальником.

"Квітник" може знищувати найзахищеніші цілі, наприклад, командні пункти, вузли зв‘язку, мости, переправи, опорні пункти, тощо. Високоточний виріб надає тотальну перевагу в контрбатарейній боротьбі, коли ворожа артилерія ліквідується без шансу на отримання удару у відповідь.

"Квітник" отримав нову, у рази меншу, головку наведення, яка є однією з найбільш складних частин високоточного снаряду. Під час пострілу всі системи снаряду, зокрема оптика, електроніка, виконавчі пристрої точної механіки, повинні витримати перевантаження у 10000 g (коли 100 грам перетворюється у тонну). Попри такі екстремальні умови електроніка повинна працювати та керувати снарядом.

Варто зауважити, що нова головка наведення дозволяє використовувати її не тільки у 152-мм "Квітнику", але і в його "натівській" версії в 155-мм калібрі, а також у 122-мм снаряді "Карасук" та новій 120-мм міні "Круча".

Наразі у ДП НВК "Прогрес" повністю готові до проведення необхідних попередніх і державних випробувань "Квітника", серійного виробництва та чекають замовлень від Міністерства оборони України.

"Берест": більша потужність та точність вогню

ДП "Шепетівський ремонтний завод", що входить до складу ДК "Укроборонпром", минулого року здійснив глибоку модернізацію 122-мм реактивної системи залпового вогню. Унікальність цієї нової бойової машини, яка отримала назву БМ-21 УМ "Берест", що у ній використовуються виключно компоненти українського виробництва. Вперше широкому загалу машина була продемонстрована на міжнародній виставці "Зброя та Безпека", що відбулася у Києві у жовтні.

"Берест" може замінити БМ-21 "Град", що стоїть на озброєнні Збройних Сил України. Використання сучасних цифрових технологій та нове шасі вітчизняного виробництва надають "Бересту" ключові бойові та експлуатаційні переваги. Застосування нової цифрової системи управління вогню дозволяє екіпажу, не покидаючи кабіни, проводити підготовку до стрільби, зокрема – топогеодезичну прив‘язку.

Цифрові технології інтегрують "Берест" у систему обміну інформацією на полі бою: це дозволяє розрахунку РСЗВ у режимі реального часу отримувати точні координати ворога, які надходять із дронів, контрбатарейної РЛС, а також інших систем спостереження. Це у рази підвищує точність та ефективність ведення вогню.

Нова РСЗВ має більш потужний залп – до 50 реактивних снарядів, замість 40 у "Граді".

"Берест" встановлений на новому шасі від "КрАЗ" – 5401НЕ з колісною формулою 4х4. Загалом, "Берест", у порівнянні з "Градом", має більшу потужність залпу, точність ведення вогню, інтеграцію у цифрові системи управління та наведення артилерії, більшу мобільність та потребує менше часу для відкриття вогню.

Цифровий приціл для високоточного озброєння

Ще одним відкриттям 2018 року стала оптико-прицільна станція ОПСН-І від "Ізюмського приладобудівного заводу". Вона оснащена потужною оптикою, тепловізором, лазерним каналом управління та далекоміром. Такі інструменти дозволяють не тільки виявляти цілі, але і наводити на них високоточне озброєння.

Розробка "Ізюмського приладобудівного заводу" є універсальною. Діаметр станції всього 43 см – це дозволяє її встановлювати не тільки на вертольоти, а і на безпілотні літальні апарати. Окрім того, стабілізована у всіх площинах оптико-прицільна станція може застосовуватись у бронетехніці та, при певних змінах конструкції, у морській техніці.

"Ізюмський приладобудівний завод" – унікальне підприємство, яке створює приціли для високоточної ракетної зброї. Завод має повністю закритий цикл виробництва, починаючи від виготовлення спеціального скла, до випуску цифрових прицілів для протитанкових комплексів "Стугна-П", "Корсар" та "Бар‘єр".

Контрбатарейний радар від НВК "Іскра"

Для успішної контрбатарейної боротьби запорізький "Науково-виробничий комплекс "Іскра" розробив станцію 1Л220УК, яка була продемонстрована на параді 24 серпня.

Контрбатарейний радар 1Л220УК фіксує на відстані десятків кілометрів точне місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, а також ракетних комплексів протиповітряної оборони та тактичних ракет. Це дозволяє отримувати точні координати для удару у відповідь, а також проводити коригування вогню власної артилерії. Радар також веде стеження за повітряним простором, виявляючи безпілотники та авіацію противника.

1Л220УК за своїми можливостями значно перевищує контрбатарейні радари, які зараз перебувають на озброєнні Збройних Сил України.

Тож у 2018 році підприємства Укроборонпрому не лише постачали військову техніку та озброєння, а й доклали максимум зусиль на створення нових зразків зброї. Вони, у разі запуску серійного виробництва, здатні суттєво посилити міць українського війська та завдати нищівного удару противнику.