Підприємства ДК "Укроборонпром", що входять до складу кластеру радіолокації, радіозв‘язку та спеціального приладобудування, відповідають за одну з основних складових боєздатності українського війська – можливість заздалегідь виявити противника та навести засоби ураження.
Постачання та розробка сучасних радіолокаційних станцій, різноманітних цифрових комплексів, які є основою автоматизованих систем управління військами, оновлення артилерійської та протиповітряної складової – саме ці задачі у 2018 році виконували 23 підприємства кластеру.
Протиповітряна та берегова оборона
Ефективна протиповітряна оборона базується на здатності виявити ціль та знищити її ще до того, як вона зможе відкрити вогонь. Саме для цього такі підприємства "Укроборонпрому", як "Науково-виробничий комплекс "Іскра", ведуть розробку та постачають сучасні радіолокаційні станції, здатні виявити повітряні цілі за сотні кілометрів.
У цьому році запорізька "Іскра", яка є провідним підприємством кластеру, виготовляла та ремонтувала радіолокаційні станції, які призначені для контролю повітряного простору та наведення засобів протиповітряної оборони. Зокрема, 79К6 "Пелікан", які вже використовуються у Збройних Силах України та забезпечують виявлення повітряних цілей на відстані до 400 км.
Водночас, запорізькі фахівці вели роботи з інтегрування всіх радіолокаційних станцій у систему наведення одного з найбільш далекобійного зенітного ракетного комплексу С-300, що стоїть на озброєнні українського війська. Це дозволяє створити цілісний радіолокаційний простір, де кожна РЛС передає інформацію про цілі по захищених цифрових каналах зв‘язку.
У свою чергу, "Балаклійський ремонтний завод" у 2018 році проводив роботи з ремонту зенітних комплексів, зокрема ЗРГК "Тунгуска", ЗСУ-23-4 "Шилка" та ЗРК "Оса". Силами цього підприємства українське військо отримало понад десять таких машин. Разом із роботами, які проводить "Візар" та "Укроборонсервіс", які знаходяться у інших кластерах Концерну, це дозволило забезпечити боєздатність протиповітряної складової на всіх рівнях, починаючи з далекобійних С-300 до засобів ППО близького та малого радіусу дії.
Окрім засобів протиповітряної оборони, радіолокаційні станції активно використовуються і у інших сферах, наприклад, у береговій обороні. ДП НДІ радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" активно постачає у війська мобільну РЛС кругового огляду "Дельта".
Вона забезпечує автоматичне виявлення та супроводження літаків та вертольотів, наземних і надводних цілей з точністю до 20 метрів на відстані до 96 кілометрів, а також реєстрацію відібраних траєкторій цілей і передачу даних по них відповідним бойовим підрозділам. Саме такі РЛС встановлюються на українські бойові кораблі та на об‘єктах берегової оборони.
Артилерійська складова
В складі кластеру радіолокації, радіозв‘язку та спеціального приладобудування знаходиться унікальне для України підприємство – "Шепетівський ремонтний завод". Саме це підприємство відповідає за модернізацію та ремонт артилерійських та реактивних систем залпового вогню.
З цехів цього заводу у 2018 році вийшло понад 70 бойових машин, зокрема самохідні артилерійські установки "Гвоздика" та "Акація", реактивні системи залпового вогню "Ураган" та "Смерч". А для розширення виробництва завод власним коштом реконструював цех, збудований ще у 1939 році.
"Шепетівський ремонтний завод" також працює над проектом "Вільха" та здійснив глибоку модернізацію "Граду", яка отримала назву "Берест". Однією з особливостей нової машини стала цифрова система управління вогню, яка дозволяє екіпажу, не покидаючи кабіни, проводити підготовку до стрільби, зокрема – топогеодезичну прив‘язку.
Нові цифрові технології інтегрують "Берест" у систему обміну інформацією на полі бою. Завдяки цьому розрахунок РСЗВ у режимі реального часу отримує точні координати ворога, які в обробленому вигляді поступають з дронів, контрбатарейної РЛС, а також інших систем спостереження. Така інтеграція у рази підвищує точність та ефективність ведення вогню.
Водночас, для успішної контрбатарейної боротьби "Науково-виробничий комплекс "Іскра" у розробив станцію 1Л220УК, яка була продемонстрована на параді 24 серпня.
Контрбатарейний радар 1Л220УК фіксує на відстані десятків кілометрів точне місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, а також ракетних комплексів протиповітряної оборони та тактичних ракет. Окрім того, 1Л220УК веде стеження за повітряним простором, маючи можливість фіксувати безпілотники противника.
Для наведення артилерії та отримання розвідувальних даних в українському війську активно використовується безпілотник "Spectator", який був розроблений у тісний співпраці між НТУ "КПІ ім. Сікорського" та ВАТ "Меридіан" ім. Корольова".
Наразі у війська постачається його модернізована версія Spectator-M, яка оснащена сучасними відео та тепловізійними камерами, що дають змогу відслідковувати ділянку до 50 кілометрів на висоті до 2 тисяч метрів.
Але "Меридіан" ім. Корольова" у 2018 році продовжив роботи над модернізацією безпілотника, перейшовши до випробувань Spectator-M1. Ця версія має меншу вагу, збільшену тривалість польоту, новий тепловізор зі збільшеними кутами огляду та нову станцію управління.
Окрім того, фахівці зменшили шумність електродвигуна, що зробило безпілотник найтихішим у своєму класі. А також інтегрували систему автоматичного визначення координат цілі, яка автоматично конвертує координати виявлених об’єктів у систему СК-42, якою користуються артилеристи для наведення вогню.
У цифровому прицілі
Ще одним унікальним підприємством України є "Ізюмський приладобудівний завод", який відповідає за створення прицілів для високоточної ракетної зброї. Це підприємство має повністю закритий цикл виробництва, починаючи від виготовлення спеціального скла, до випуску цифрових прицілів для протитанкових комплексів "Стугна-П", "Корсар" та "Бар‘єр".
У цьому році, завдяки роботі ізюмських фахівців, ДККБ "Луч" направило до війська сотні комплексів з тисячами ракет до них. Це значно посилило протитанкову оборону наших підрозділів, які на постійній основі отримують далекобійні та високоточні засоби ураження.
Крім того, "Ізюмський приладобудівний завод" у цьому році представив абсолютно нову ініціативну розробку – оптико-прицільну станцію ОПСН-І. Ця станція оснащена потужною оптикою, тепловізором, лазерним каналом управління та далекоміром. Такий набір інструментів дозволяє не тільки виявляти цілі, але і наводити на них високоточне озброєння, яке використовує різні типи наведення.
Попри таке потужне оснащення діаметр станції всього 43 см, що дозволяє її встановлювати не тільки на вертольоти, а і на безпілотні літальні апарати. Окрім того, стабілізована у всіх площинах оптико-прицільна станція може застосовуватись у бронетехніці та, при певних змінах конструкції, у морській техніці.
Таким чином, розробка "Ізюмського приладобудівного заводу" є універсальною, що гарантує, за умови масштабного виробництва, значне здешевлення ОПСН-І.
Управління військами
Надійне управління військами, яке досягається забезпеченням засобами навігації та зв‘язку, є надважливою умовою для ефективних бойових дій. За стандартами НАТО, координація дій всіх підрозділів, отримання оперативної інформації про союзників та цілі, є одними з наріжних каменів сучасних бойових дій.
Саме тому підприємства "Укроборонпрому" працюють над створенням елементів автоматичної системи управління військами. І одним з цих елементів є засоби супутникової навігації, які розробляє та серійно виробляє "Оризон-Навігація". Саме вироби цього державного підприємства встановлюються на всі літаки, кораблі, танки, іншу бронетехніку, а також входять до індивідуального комплекту забезпечення бійців. За 2018 рік підприємство передало до війська понад 500 таких систем та засобів.
Над удосконаленням управління військами працює і київське підпримєство НТК "Імпульс", яке продовжує серійне виготовлення штабних машин забезпечення зв‘язку та координації підрозділів СА-10У, що стоїть на озброєнні Збройних Сила України.
СА-10У – спеціальна машина, яка забезпечує захищену комунікацію підрозділу на оперативно-тактичному рівні. Вона повністю захищена від засобів радіоелектронної боротьби противника, використовує різноманітні канали зв‘язку, включаючи супутниковий. Особливу увагу розробники СА-10У приділили цифровому оснащенню, розробивши та впровадивши спеціальне програмне забезпечення, яке забезпечує передачу захищеної інформації між підрозділами в польових умовах та за умов активної протидії противника.
Таким чином, у 2018 році 23 підприємства кластеру радіолокації, радіозв‘язку та спеціального приладобудування зробили величезний внесок у розбудову обороноздатності України.
