Про це повідомив заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
За його словами, Міноборони швидкими темпами продовжує роботу щодо прийняття на озброєння та допуску до експлуатації нових зразків озброєння та військової техніки.
Впродовж першого тижня 2024 року кодифіковано майже півтора десятка зразків ОВТ. Серед них — роботизовані системи, БПЛА, засіб РЕБ, інженерна техніка, модернізована версія ББМ, ПТРК та боєприпаси до них.
Також завершено державні випробування та кодифіковано мобільний протитанковий ракетний комплекс «Штурм-СМ» на базі однієї з бойових броньованих машин. До самохідного ПТРК розроблено українські керовані ракети з різними типами бойових частин.
Зазначимо, що кодифікація надає право укладати угоди з виробником зброї на постачання її у війська.
Варто нагадати, що «Штурм-СМ» є доопрацьованим варіантом радянського комплексу «Штурм-С». У 2021 році прототип оновленого ПТРК успішно пройшов попередні випробування.
Зазначимо, що оригінальний самохідний ПТРК «Штурм-С» був розроблений в середині 70-х років у в Коломенському конструкторському бюро машинобудування.
Модернізований «Штурм-СМ» отримав на озброєння керовану ракету РК-2П «Бар’єр-П» від КБ «Луч» з дальністю 7 км. В якості прицілу на прототипі використовувалася вітчизняна оптико-прицільна станція ОПСН-І розроблена ДП «Ізюмський приладобудівний завод» та вперше продемонстрована у грудні 2018-го року.
ОПСН-І призначена для візуального телеспостереження, вибору і супроводу цілі навідником, визначення дальності до цілі, формування на програмній відстані лазерного інформаційного поля управління протитанковою ракетою. У стандартній комплектації прицільна станція була оснащена тепловізійним каналом (дальність виявлення цілі становить від 14,5 км). Також на ній було встановлено три цифрові багатофункціональні кольорові камерами (цілі визначаються на відстані до 12,5 км), а також був лазерний далекомір.
Спочатку очікувалося, що державні випробування «Штурм-СМ» завершаться у 2022 році, але на ці терміни вплинуло російське повномасштабне вторгнення.
Ймовірно, на терміни випробування комплексу також вплинуло заміна шасі, що випливає зі слів генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка. Де замість гусеничного тягача МТ-ЛБ вирішили використати іншу бойову броньовану машину. А також втрата виробничих потужностей ДП «Ізюмський приладобудівний завод» внаслідок російської окупації, який був розробником оптико-прицільна станція для «Штурм-СМ», що викликало потребу шукати нових постачальників або налагоджувати виробництво на інших потужностях.
