Ракетні комплекси «Вільха» та «Нептун», цеяскрава візитівка не лише КБ «Луч» (саме це підприємство є головним виконавцемцих проєктів за державним оборонним замовленням), а й, без перебільшення,всього вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Прийняття на озброєння ЗСУцих комплексів – це справді прорив у зміцненні «ракетного щита» нашої держави.Кореспонденти АрміяInform зустрілися з генеральним конструктором – генеральнимдиректором Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч»,Героєм України Олегом Коростельовим та розпитали про те, як велись роботи надкомплексами, яка динаміка розвитку підприємств вітчизняної «оборонки»спостерігається за останні роки та над реалізацією яких перспективних проєктівнині працює КБ «Луч»?
«Проєктракетного комплексу «Нептун» продемонстрував реальний чималий потенціалукраїнської «оборонки»При цьому скажу, що ми не сприймаємо «Вільху»чи «Нептун» як технічний ідол і не спочиваємо на лаврах. Нам треба рухатисьдалі. У нас є серйозні прогалини у багатьох складових системи озброєння ППО,потребує підсилення й вертолітне озброєння. Серед головних завдань сьогодення –створення корабельної версії комплексу «Нептун». Той комплекс, який ми вжеготові випускати серійно, він наземний, це береговий ракетний комплекс, якийпризначений для ураження кораблів противника. А нам конче потрібний ще йракетний комплекс, який буде встановлюватись на кораблях.
«Для створення корабельного варіантакомплексу «Нептун» необхідно не менше ніж півтора року»
– Скажіть, будь ласка, а скільки, на вашпогляд, займе часу програма зі створення корабельної модифікації ракети «Нептун»?
– На мій погляд, тут треба говорити не простворення нової модифікації ракети. Тому що ракета, швидше за все, не зазнаєістотних змін, вона просто буде вистрілюватися з іншої платформи. Тут, скоріше,слід вести мову про створення комплексу, який буде розміщуватися на кораблі. Отсаме він і потребує значного доопрацювання. Тому що ми запускаємо ракету не зземлі, де можна прив’язатися до місцевості за допомогою спеціальних систем, азапускаємо з корабля, де потрібен той самий меридіан, транслювати від точнихйого позицій в даний момент часу до системи, яка забезпечить впровадження тапередачу даних на саму ракету. За моїми попередніми підрахунками, виконанняцієї роботи разом із проведенням випробувань може зайняти не менше ніж півторароку.
– Більшість українців, які цікавлятьсяринком ОВТ та новинками вітчизняних зброярів, які спостерігали за успішнимипусками «Нептуна», не знають, що було за лаштунками виробництва та випробуваннякомплексу. Чи можете привідкрити завісу щодо виникнення під час випробуванькомплексу нештатних ситуацій?
– Не хотілось би про це говорити, але дещорозкажу. Під час випробувань був випадок, коли ракета змінила запланованутраєкторію польоту. Треба розуміти, виробництво ракети це виконаннянадскладного технічного завдання, що має певні складові. Тут дрібниць не буває.І відпрацювання кожної системи ракети займає дуже багато часу. Йдеться просистему живлення, виявлення, ціленаведення та інші. Як полетить ракета,залежить від роботи різних фахівців. Були невдачі, коли ми на початкувипробувань не враховували певні чинники, які важко прорахувати наперед в цехахчи лабораторіях, вони себе проявляють під час експериментальних польотів. Мивиконали багато вильотів на вертольоті-лабораторії. До того, як отриматидовершений екземпляр ракети, ми провели ряд полігонних випробувань: польоти надальність, на точність, на різних висотах, на ураження різних цілей…
– Під які типи плавзасобів плануєтерозробляти корабельні модифікації комплексу?
– Залежно від замовлення ВМС України, миготові розмістити «Нептун» на будь-який плавзасіб, що здатний нести комплекс щонайменшез чотирма ракетами. Тобто, це може бути, до прикладу, ракетний катер.
Дивізіон «Нептунів» планують виготовити зарік
– Скільки часу знадобиться підприємству длявиконання замовлення від Міноборони на ракетні комплекси «Нептун»?
– Офіційного замовлення ми ще не отримали, які завдання щодо кількості комплексів та термінів їхнього постачання. Ми зісвого боку письмово підтвердили готовність розпочати серійне виробництвокомплексів для ЗСУ. Наразі наші виробничі потужності та підприємств, з якими мипрацюємо у кооперації у цьому проєкті, а їх лише основних близько 20,дозволяють нам виготовити дивізіон ракетних комплексів «Нептун» впродовж року.
– Олегу Петровичу, а на світовому ринкуОВТ, хто може скласти конкуренцію «Нептуну»?
– Насамперед це американська система «Гарпун»,а також російська система, так званий комплекс «Бал». У нас з ними приблизнооднакові тактико-технічні характеристики, у всіх приблизно однакові бойовічастини, приблизно однакові розміри, вага ракети. Тут важливо, характеристикисистем комплексу, які опрацьовують дані і передають їх на ракету, а саме –системи зв’язку, розвідки, уточнення вихідних даних для ракети, наведенняракети.
– У «Нептуні» всі складові вітчизняноговиробництва?
– Виключно. Адже із закордонних партнерів намби ніхто із складових важливих систем нічого не продав би. У цій царині єнебагато виробників, і кожен дуже дорожить своїми розробками. І ніхто не хочемати нових конкурентів. Важливо, що підприємства вітчизняного ОПК змоглиреалізувати цей проєкт та довели, що ми здатні конкурувати у такійвисокотехнологічній сфері. Ми випустили не просто крилату ракету, а «комплекс»,який включає багато складових частин, від проєктування до бойових пусків таприйняття на озброєння.
– Олегу Петровичу, а який нині у КБ «Луч» «портфель»замовлень?
– На сьогодні ми маємо досить солідний «портфель»замовлень. У нас є не тільки ракети «Нептун» і «Вільха», ми серійновиготовляємо протитанкові ракетні комплекси, ведемо роботи по «апгрейду» (відновленню)систем, зокрема вертолітних, протитанкових автоматичних комплексах типу «Штурм-С»,зенітних ракетних комплексів різних типів, а ще модернізуємо ПТРК «Скіф».
– Як змінилася динаміка розвитку КБ «Луч»за роки російсько-української війни?
– Починаючи з 2014 року динаміка замовленьістотно змінилася. Якщо до війни ми мали обсяг виробництва – 400-500 млн грн нарік, то минулого року обсяг виробництва сягнув до майже 4,7 млрд грн. Зарезультатами цього року цей показник буде не меншим.
– Яка пропорція між контрактами для ЗСУ таіноземних замовників?
– Починаючи з 2014 року різко збільшиласячастка державного замовлення, приблизно до 40%, тоді як до цього вона неперевищувала 10%. Якщо говорити про теперішній час, то частки державного таіноземного замовлень приблизно вирівнялися, так би мовити, 50/50. При цьомупідтвердилося старе спостереження, прийняття на озброєння певного зразка,укладання солідного державного замовлення, це найкраща реклама для продукціївітчизняних зброярів, це гарантовано пробуджує інтерес у іноземного замовникадо ОВТ українського зразка.
У цьому контексті додам, ми працюємо в такійсфері, де дуже важко обходиться власними обіговими коштами. Безумовно, миможемо якусь частину коштів виділяти на певні розробки. Але ж розробкаракетного комплексу – це мільйони доларів, тому ні державному підприємству, ніприватному самотужки подібні проєкти не під силу. Це можливо, коли державазамовляє та інвестує.
До речі, ми продаємо наші вироби державі не зату ціну, яку захотіли, а з нормованим рівнем прибутку. Тоді як ціна назовнішньому ринку як мінімум на 30, а то і 50% вища, і це нормально.
– Чи вже надходили іноземні замовлення на «Нептун»?
– Тривають перемовини і не з одною країною. Якправило, це тривалий за часом процес. Замовник придивляється, вимагає гарантій,хоче подивитися на результати випробування у своїй країні, тому що у одних –спекотно, у інших, навпаки – низькі температури. Тому до укладання угоди можутьпройти роки.
– Чи можете назвати географію країн, кудиКБ «Луч» постачає свою продукцію?
– Географія насправді дуже широка. Деякікраїни закуповують по кілька екземплярів ПТРК, вивчають українську зброю. Алебільшість наших замовників укладають угоди на широкий перелік нашої продукціїта значні обсяги. Серед найбільших наших замовників – В’єтнам, Китай, ПівденнаКорея, арабські країни та інші.
Іноземних замовників найбільшеприваблює український «Скіф», який заслужив репутацію «високоточноїснайперської гвинтівки»
– А яку продукцію замовляють найбільше,скажімо, із номенклатури ПТРК?
– Найбільше замовляють «Скіф», який заслуживрепутацію «високоточної снайперської гвинтівки» через високу точність влучанняу ціль, тільки замість патрона – ракета. Останнім часом суттєво зріс попит і на«Корсар», можливо, тому що він більш зручний, хоч і стріляє на меншу відстань.Водночас простий у експлуатації та високоточний. Наші ракети на відстані 2,5 кмвлучають усередину нанесеного на щит перехрестя, розміром 2,3х2,3 м. І «Корсар»,і «Скіф» – це високоточна зброя, але мають різну ТТХ щодо застосування.
– У солідній лінійці ПТРК, яку виробляє КБ «Луч»,передбачаються новинки?
– Нині ми працюємо над створенням надлегкогокерованого протитанкового комплексу. Про що йдеться, якщо коротко, уявіть, виначе тримаєте у руках гранатомет, тільки з керованою ракетою – і ви гарантовановлучите у ціль. Також працюємо над протитанковим комплексом для вертольота, аще подальшою модернізацією ПТРК «Скіф» («Стугна-П»), робимо його легшим. Так бимовити, за аналогією з сучасним айфоном: здавалося б вже немає чоговдосконалювати, але виробник пропонує нову опцію, яка покращує наявний гаджет.Передбачаємо, що вже наступного року ми проведемо практичні випробування цихперспективних розробок.
– Ваше підприємство є відомим у світівиробником високоточної зброї і серйозним конкурентом на міжнародному ринкуОВТ, передбачаю, що на КБ «Луч» створена школа підготовки кадрів. Чи неспокушають їх іноземці фінансово привабливими контрактами?
– Лише декілька цифр і фактів. Нині середнязарплата на підприємстві 30000 гривень. Провідні фахівці отримують конкурентнузарплату навіть за європейськими мірками. Тож, як ви зрозуміли, ми цінуємосвоїх працівників.
