Народна депутатка від "Слуги народу" Анна Коваленко: "Усі причетні до корупційних схем в оборонці мають сидіти"

“Усі причетні до корупційних схем в оборонці мають сидіти за рішенням суду. Виключень не буде”

— У Верховній раді VIII скликання був зареєстрований законопроект про ліквідацію “Укроборонпрому”. Майбутній голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявляв, що підприємство треба приватизувати. Яка ваша думка з цього приводу?

Є кілька концепцій реформування оборонно-промислового комплексу (ОПК) країни. Визначати, яка стане ключовою, будуть прем'єр-міністр, президент і парламент. Наша партія працює над комплексними рішеннями. Реформування ОПК стосується не лише майбутнього “Укроборонпрому”. Усе набагато складніше. Наприклад, у законі “Про національну безпеку” передбачено, що має з’явитись окремий центральний орган виконавчої влади, який буде займатися виробленням і реалізацією державної політики щодо ОПК, розвитком Сил сектору безпеки та оборони, координуванням державних оборонних програм та оборонного замовлення. Зараз певні функції виконує Мінекономіки. Ми поки дискутуємо, чи залишати так і надалі, або ж передати ці функції Міноборони, чи створити окремий орган, запровадити посаду віце-прем'єр-міністра, який би відповідав за цю сферу.


—  Ви називали нинішнього начальника “Укроборонпрому” Павла Букіна, який фігурує в корупційному скандалі Гладковських, професійною людиною. Досі так думаєте?

Усі причетні до корупційних схем в оборонці мають сидіти за рішенням суду. Виключень не буде. Сказати, що Павло Букін не професійний не можу.

У системі ОПК є багато корупційних ризиків. Ми повинні їх зменшити і відновити довіру до підприємств. Наприклад, можливі зловживання при закупівлі комплектувальних з РФ. Сьогодні “Укроборонпром” вирішив питання імпортозаміщення для 60% деталей, для решти 40% досі не знайшли заміну.

Для цього потрібно скоординувати роботу спецслужб, фінансувати відповідні програми у профільних інститутах. Це поза межами компетенції “Укроборонпрому”.

Також можливі зловживання під час закупівлі деталей на електронних майданчиках, залучення агентських послуг для зовнішньоекономічних контрактів, контролю якості озброєння і техніки.

Якщо передати закупівлю деталей з РФ українським спецслужбам, як ви пропонуєте, то хіба тоді не буде ще більше корупційних ризиків?

На озброєнні наших ЗСУ досі перебуває велика кількість техніки, яка виробляється в РФ. Замінити її на західні зразки поки не дозволяє держбюджет - це дорого. Ми будь-яким способом маємо підтримувати боєготовність такого озброєння. Тут два шляхи. Перший - імпортозаміщення, яке можливе, коли таких зразків багато, тоді це економічно виправдано. Другий - імпорт з РФ, коли зразки одиничні і заміщення невигідне. Перш за все це стосується військової авіаційної техніки, яка виробляється серійно у Росії. Для другого випадку нам і потрібні спецслужби, адже ми маємо отримати такі деталі за будь-яку ціну. Цей процес, аби не було зловживань, має контролювати держава. Якщо закупівлями займатимуться спецслужби, то процес буде підзвітним.

— Президент уже затвердив кандидатуру Олексія Тимофєєва на голову “Укроборонпрому”?

Ні.

— Будуть інші кандидати?

Звичайно. Я думаю, буде багато інших кандидатур від нового прем'єра.

— Тобто Тимофєєв не кандидатура “Слуги народу”? Його не призначатимуть?

Він може бути серед конкурсантів.

“У нас є груповий чат, куди надсилають усі пропозиції”

— Як обирали голову комітету Верховної ради з питань нацбезпеки й оборони?

Поки не обрали - очільника буде затверджено на засіданні фракції.

— Є конкретна кандидатура - директора Смілянського ливарного заводу Олександра Завітневича, який, за даними наших джерел у партії, очолить комітет.

Є кілька кандидатів.

— Як формувалися попередні списки голів комітетів? Ви обговорювали кандидатури у Трускавці?

Ми обговорювали професійне бачення і стратегії. Я думаю, є люди зі своїми амбіціями, вони, мабуть, висловлювали їх керівництву партії.

— Тобто голів комітетів затверджувало керівництво партії без обговорення з депутатами?

Зрозуміло, що з обговоренням, але ця дискусія ще триває.

— Як у списку кандидатів з'явилося прізвище Завітневича?

Була рекомендація.

— Від кого?

Від керівництва партії.

— І ви її підтримали?

Я проти Завітневича нічого не маю. Він хороша людина.

— Як досвід директора Смілянського ливарного заводу може бути корисний в оборонному комітеті?

У нього є профільна освіта (він зв'язківець), Завітневич - військовий у запасі.

— Але не брав участі в АТО/ООС.

Не брав. Проте фронту допомагав.

— І у нього достатньо компетенції для того, щоб очолити оборонний комітет?

Він виглядає досить компетентною, зваженою, розумною і чесною людиною.

— Вам не прикро, що Завітневич потрапив партії, імовірно, через те, що його дружина навчалася в одному класі з Зеленським?

Я не знаю, як він потрапив до партії.

— Не вважаєте, що кращими керівниками комітету могли б бути волонтерка Яна Зінкевич (партія “ЄС”) чи генерал Михайло Забродський (“ЄС”)

Призначення мають бути репрезентативними. Наша партія здобула більшість, тому логічно, що комітет очолить представник команди Зеленського.

— Що ви думаєте про ліквідацію комітету Верховної ради у справах ветеранів і об'єднання його з комітетом соцполітики?

Мені здається, що так буде більш ефективно. Питання ветеранів лежать або в площині соціальної політики, або нацбезпеки та оборони, якщо мова йде про створення військового резерву. Проблеми, які були 5 років тому, досі залишаються невирішеними - це і соціальна, і медична допомога, пільги, земельні питання. Приєднання до комітету соціальної політики сприятиме вирішенню цих проблем.

— Противники такої ідеї кажуть, що ветеранам АТО/ООС потрібні не лише пільги, а перш за все можливості розвитку, створення бізнесу. Це і відрізняє їх від інших категорій пільговиків.

Приналежність до певного комітету не виключає міжкомітетських обговорень, слухань, реалізації питань. Соціальний комітет буде співпрацювати з гуманітарним. Покращення умов для бізнесу в Україні цікавить сьогодні всіх. І у нас чітка позиція: держава має не заважати його розвитку, а створювати для нього максимально сприятливі умови.

— З вами радилися, коли вирішували ліквідувати комітет?

Рішення ухвалювало керівництво. Але у нас є груповий чат, куди надсилають усі пропозиції. Питання комітету теж обговорювалося: можна було вносити свої пропозиції, критикувати, робити зауваження. Комітету не буде, але міністерство у справах ветеранів лишається.

— У вас є спільний чат для всіх депутатів?

Так. Також ми маємо спільну переписку на пошті.

— У цьому чаті обговорюють кандидатів на пости міністрів?

Ні.

— Тому що це вирішує Офіс президента?

Дивлячись кого. Наприклад голову Служби безпеки, міністрів оборони та закордонних справ пропонує і вносить президент, Рада - голосує. Інших, в тому числі прем`єра, пропонує коаліція. Тому, звичайно, міністрів від коаліції ми обговорюємо.

 — Депутат може запропонувати свою кандидатуру на пост міністра?

Думаю, так. Треба тільки мати підстави.

— “Тому що я класний”?

Так не працює. “Тому що класний” - ця історія закінчилась. Депутати дуже чітко розуміють усю повноту відповідальності міністрів. Це про дуже конкретну роботу, постійний нагляд.

— Хто може бути наступним міністром оборони?

Не знаю.

— Не вірю.

Є кілька кандидатур.

— Хто вони?

Хороші люди. Фахові, професійні.

— Ці кандидати - представники партії?

Ні. Відомі люди з професійної спільноти.

— Є військові?

Ні, хіба колишні. Ми хочемо бачити міністром оборони цивільну людину.

“Форму комплектування армії залишаємо змішаною”

— Які законопроекти пропонуватиме оборонний комітет?

Є чотири блоки напрацювань, які стосуються сектору оборони, сил безпеки, реформи оборонно-промислового комплексу і розвитку демократично-цивільного контролю. Цей пакет документів має синхронізуватися з результатами оборонного огляду, який триватиме до листопада.

— Можливий перехід на контрактну армію?

Форму комплектування армії залишаємо змішаною з ряду причин, але будемо вносити зміни до законів “Про військовий обов'язок і військову службу”, “Про альтернативну службу”, готуємо системні зміни щодо комплектування батальйонів територіальної оборони, системи мобілізації та громадського резерву.

— За вашими словами, закон “Про національну безпеку України” потребує прийняття ще шести законопроектів, які б його унормовували. Що це за документи?

Про Службу безпеки України, розвідувальні органи, створення комітету Ради нагляду за спецслужбами (ми, до речі, плануємо спочатку сформувати підкомітет), а також зміни до законів “Про державну таємницю”, “Про Збройні сили України” і до самого закону про “Про нацбезпеку”. Будуть й інші. Він насправді передбачає перегляд усієї архітектури системи безпеки та оборони.

— Як працюватиме комітет нагляду за спецслужбами?

Відповідно до закону “Про комітети Верховної ради”, вони формуються відразу після виборів, під час подальшої роботу парламенту створити їх неможливо. Тому закон про створення комітету нагляду за спецслужбами фактично почне діяти уже під час роботи Ради наступного скликання. Наш парламент створить підкомітет.

— Хто стане членом цього підкомітету?

Це чутливе питання. Поки триває дискусія у партії. Важливо, щоб це були люди, які готові розібратись у сфері та мати пройти через певні обмеження. Вони мають бути готові до системної роботи, аналізувати законодавчі акти, які регулюють діяльність спецслужб і практику їхнього використання, робити відповідні запити, взаємодіяти із Рахунковою палатою, брати участь у визначені бюджетної політики і багато іншого. І головне, щоб туди не потрапили нардепи, які є потенційно вразливими до впливів іноземних агентів або афільовані з державою-агресором.

— Членами цього підкомітету стануть і представники інших партій, окрім “СН”?

Не знаю, але точне не ОПЗЖ.

— Що робити з відтоком людей з армії?

Це комплексна історія. З моєї точки зору, є кілька важливих аспектів - військово-патріотичне виховання, ставлення до люди в армії і грошове забезпечення.

— З останнім пунктом ситуація значно покращилася цими роками.

Не скажу, що у нас погано з грошовим забезпеченням, думаю проблем більше з першими двома аспектами.

— Як ви ставитеся до призначення Владислава Бухарєва керівником Службу зовнішньої розвідки?

Думаю, що це вдале призначення. Зараз відновлена робоча група з напрацювання законопроекту про розвідку, вони вже на фінішній прямій. Нещодавні кадрові зміни (наприклад, нові заступники Бухарєва) також дають позитивні сигнали. Особисто знаю Валерія Євдокимова. Він брав участь у навчальному проекті у Києво-Могилянській бізнес-школі, який я ініціювала. Євдокимов добре розуміється на балансах і концепціях розвитку демконтролю за спецслужбами.

Інша заступниця - Катерина Сляднева - стала першою жінкою у керівництві СЗР. Вона координує роботу над уже згаданим законопроектом, їй вдається знаходити спільну мову з іншими представниками розвідспільноти.

— Усе це звучить оптимістично, але вам не видається, що якби Бухарєв не товаришував з акторами “Кварталу”, його б не призначили?

Президент здійснює загальне керівництво розвідувальними органами. Призначити голову СЗР - це якраз його повноваження. Тому логічно, що саме глава держави визначає, хто і як доповідає йому розвідувальну інформацію.

— Тобто призначати друзів - це нормально?

Я не знаю, які у них відносини із президентом. Але, безумовно, у всьому світі на посаду головного розвідника призначають людей, яким довіряють і в яких вірять. Вибір президента Зеленського - Владислав Бухарєв. Біографія пана Бухарєва свідчить, що він абсолютно органічний на цьому місці. А перші кроки на цій посаді доводять його компетентність.

— Реформувати чи ліквідувати відділ “К” СБУ?

Реформа СБУ пов’язана напряму із загальною визначеністю архітектури сил безпеки в Україні. Якщо вже про “К” в СБУ, є кілька концепцій реформування і одна передбачає віддати функції цього підрозділу в ДБР, а колишнім співробітникам - пройти кваліфікаційні тести, щоб перейти на роботу в інше відомство.

Реформа підрозділів контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки пов’язана на пряму із прийняттям законопроекту про “Критичну інфраструктуру”. Потрібні комплексні рішення. Є відповідні законопроекти, які потребують доопрацювання.

“Якщо ключі від миру в Кремлі, то це ж не означає, що на війні не заробляли”

— Зеленський ішов на вибори нібито з планом, як закінчити війну. Зі спілкування з соратниками президента може скластися враження, що бачення того, як швидко зупинити Росію, немає. В Офісі президента вже зрозуміли, що ключі від миру у Кремлі?

Думаю, всі й так знали, що Росія - країна агресор.

— Соратники Зеленського говорили, що війна триває, бо Порошенко на ній заробляє.

Ці дві тези одна одну не виключають. Якщо ключі від миру в Кремлі, то це ж не означає, що на війні не заробляли. Щоб і не заробляли - це вже системна робота, яка можлива, буде після перезавантаження всіх гілок влади.

— У вас є стратегія закінчення війни?

Зеленський активізував мінський діалог, зрозумів його певні слабкості, повернувся до відновлення “нормандського формату“, тривають перемовини щодо підготовки зустрічі.

— Можливо залучити до “нормандського формату” США і Велику Британію?

Тривають дискусії. Для цього мають бути згодними всі країни - учасниці “нормандського формату“. Росія зараз намагається повернутись в G-7+1. Але учасники політичного клубу не підтримують цих спроб.

— Вам не здається, що поштовхом до таких заяв Трампа стали перші кроки Зеленського?

Ні, Росія завжди робить спроби повноцінно повернутися на міжнародну арену. Позиція команди президента логічна: це можливо лише за умови, що РФ поверне нам Донбас та Крим і людей, яких вона незаконно утримує.

— Чи можливе зняття економічної блокади Донбасу?

За ряду умов - Росія виводить війська з Донбасу, там припиняє діяти рублева зона, “націоналізовані” підприємства повертають у власність держави.

— Наостанок - як вам хода замість параду до Дня незалежності?

Хороша ідея.

Діана Буцко, Журналістка